«Вкінці» чи «наприкінці»: як правильно назвати завершення місяця

Чому так

Коли ви домовляєтеся про оплату, запис до лікаря чи зустріч із друзями в останні дні місяця, природно сказати «наприкінці місяця»: цей вислів одразу вказує на завершальну частину певного проміжку часу. Так само можна повідомити, що посилку привезуть наприкінці тижня, заняття почнуться наприкінці вересня, а результати оголосять наприкінці дня, коли працівники перевірять усі подані документи. Написання «вкінці місяця» для такого повідомлення не підходить: тут краще вибрати «наприкінці місяця» або окремо написане «в кінці місяця», залежно від побудови речення. Отже, виправлення стосується конкретного значення й конкретної конструкції, а не вимоги викреслити з української мови кожне слово, яке зовні нагадує невдалий варіант із повсякденного листування.

«Наприкінці» може бути прислівником: у реченні «Найцікавіше залишили наприкінці» воно самостійно називає завершальну частину, а читач розуміє з попередньої розмови, про яку саме подію, розповідь або послідовність дій ідеться. Якщо далі стоїть залежний іменник у родовому відмінку, слово виконує роль прийменника: «наприкінці вистави», «наприкінці подорожі», «наприкінці навчального року», тобто допомагає пов’язати завершальну частину з названою подією чи періодом. Саме такі вживання відображають тлумачні словники української мови, тому для повідомлення про термін немає потреби шукати складнішого або урочистішого вислову. Це нейтральне слово, доречне в короткому повідомленні сусідові, шкільному оголошенні, робочому листі, розкладі заходів чи поясненні умов оплати, яке ви надсилаєте замовникові після розмови.

Окреме написання «в кінці» також правильне, адже тут маємо прийменник «в» та іменник «кінець» у місцевому відмінку, а не одне слово, утворене простим приєднанням короткого прийменника до наступної форми. Це особливо легко побачити, якщо між ними поставити означення: «в самому кінці черги», «в іншому кінці кімнати», «в дальньому кінці саду», де кожен доданий прикметник стосується саме іменника. Правопис розрізняє написані разом прислівники та окремі сполучення прийменників з іменниками, тож однакова або дуже близька вимова ще не визначає написання. Перевіряючи речення, дивіться на його будову й зміст: чи називаєте ви кінець чогось як окреме поняття, чи використовуєте готове слово для позначення завершальної частини.

Водночас називати «вкінці» вигаданим або зовсім неукраїнським словом було б неточно: словники фіксують його як прислівник, і читачі можуть натрапити на таке написання в художніх творах, особливо під час читання давнішої літератури. Однак словникова наявність слова не означає, що ним можна без перевірки замінювати будь-яке сполучення «в кінці» чи прийменник «наприкінці» перед назвою місяця, тижня, вистави або іншого періоду. Для вашого повідомлення про останні дні жовтня надійний нейтральний вибір — «наприкінці жовтня», а не механічне злиття двох почутих частин в одне написане слово. Коли редагуєте чужий текст, виправляйте невдалу конструкцію в її контексті, але не поширюйте висновок на всі можливі вживання подібної форми.

Звідки береться плутанина, зрозуміти нескладно: у швидкому мовленні прийменник не відокремлюється виразною паузою, тому сполучення «в кінці» легко сприйняти як суцільне слово, особливо коли людина пише повідомлення поспіхом і відразу його надсилає. Додатково збиває з пантелику існування слова «наприкінці», яке справді пишемо разом, хоча це не дає підстав переносити таке саме написання на іншу конструкцію з іншим початком і граматичною будовою. У двомовному середовищі може підсилюватися й звичка відтворювати знайому іншомовну конструкцію замість того, щоб вибрати відповідник за змістом українського речення. Проте пояснювати кожен випадок лише впливом іншої мови не потрібно: помилка цілком можлива через звучання, поспіх або невдалу аналогію між зовні схожими словами.

Вибираючи між правильними варіантами, орієнтуйтеся насамперед на те, що саме ви хочете повідомити: для часу зручно вживати «наприкінці», а для конкретного місця часто природніше звучить окреме сполучення «в кінці». Наприклад, нараду можна провести наприкінці робочого дня, тоді як потрібний кабінет розташований у кінці коридору, за сходами, і цей опис допомагає відвідувачеві знайти двері без додаткових пояснень телефоном. Це не сувора заборона інших сполучень: «в кінці тижня» теж правильно, а «наприкінці списку» може стосуватися розташування, а не часу, якщо ви пояснюєте, де шукати прізвище. Різницю визначає контекст, тому не треба виправляти кожне окремо написане «в кінці» на «наприкінці» лише заради однаковості всіх речень у тексті.

Подібну уважність до будови слова потребує пара «спочатку» і «з початку»: «спочатку перевірте адресу» означає першу дію в певній послідовності, а «з початку місяця» називає часову межу, від якої щось відбувається. Ще один зрозумілий приклад — «нарешті» та «на решті»: можна нарешті отримати відповідь від установи, але на решті сторінок документа не знайти жодного підпису, хоча перші аркуші оформлено правильно. Такі зіставлення допомагають побачити загальний принцип, проте не замінюють перевірки конкретного слова: різні прислівники й прийменникові сполучення мають власні значення та особливості вживання. Для щоденного листування достатньо простого орієнтира: про завершальні дні пишіть «наприкінці місяця», а якщо обрали конструкцію з іменником «кінець», не зливайте прийменник з іменником.

Приклади