Чому так
«Бувший» чи «колишній» — у літературній українській мові для позначення попереднього статусу людини або давнішого призначення речі вживаємо «колишній». Це прикметник зі значенням «той, що був раніше»: колишній директор уже не очолює установу, колишня адреса більше не є вашою адресою, а колишній кінотеатр тепер може бути концертною залою. Слово стосується не лише людей, тому однаково природно написати про колишню посаду, колишнє помешкання, колишні володіння чи колишню назву вулиці, яку ще можна побачити на старій карті міста. У звичайному повідомленні достатньо сказати: «Документи залишилися в колишньому офісі», і читач зрозуміє, що йдеться про приміщення, де ви працювали раніше, а не про нинішнє місце роботи.
Помилка «бувший» часто виникає під впливом іншомовного «бывший»: знайому іншомовну форму пристосовують до українського звучання, але залишають її будову та спосіб уживання. Додатково збиває з пантелику цілком правильне українське «був», адже здається, ніби достатньо додати до нього кілька звуків і отримати потрібне означення для людини, посади або місця. Проте слова не утворюються за будь-якою зручною аналогією: іншомовні активні дієприкметники минулого часу на «-вш-», «-ш-» не є моделлю, яку можна механічно переносити в українську мову, зокрема й у цій парі. У листі до установи, підписі під фотографією чи розмові із сусідами замініть «бувший власник квартири» на «колишній власник квартири», не змінюючи решти повідомлення.
Тлумачні словники української мови подають «колишній» зі значенням пов’язаності з минулим, із тим, що було раніше або вже перестало бути таким, як раніше. Правопис регулює написання слів і граматичних форм, але відповідь на запитання про значення та доречність конкретного слова насамперед шукають у словниках і рекомендаціях із культури мови. Для нейтрального сучасного тексту нормативна рекомендація тут однозначна: «колишній учитель», «колишня працівниця», «колишнє керівництво», тоді як «бувший» у цьому значенні потребує заміни, а не виправлення однієї літери. Наявність такої форми в давньому творі, приватному листуванні чи дослівно відтвореній розмові сама собою не робить її доречною в новому оголошенні про зустріч випускників школи.
Зважайте й на різницю між «колишній» та «попередній», бо ці слова можуть збігатися за змістом у конкретному реченні, але не є цілковитими відповідниками. Попередній керівник — зазвичай той, хто керував безпосередньо перед теперішнім, натомість колишній керівник міг обіймати посаду значно раніше, ще до кількох наступних змін у керівництві цієї установи. Уявіть зустріч працівників підприємства: серед гостей можуть бути кілька колишніх директорів, однак попереднім щодо нинішнього директора буде лише той, хто працював перед ним, якщо говоримо про послідовну зміну керівників. Тому в повідомленні про передавання справ доречне «попередній керівник передав документи», а в запрошенні на ювілей підприємства — «запрошуємо колишніх керівників і працівників підприємства».
Не кожне іншомовне словосполучення зі словом «бывший» перекладається одним прикметником «колишній», особливо коли далі названо стан, місце перебування або використання певного предмета. Про людину, яка була на нараді, природно сказати «учасник наради» або «людина, яка була на нараді», а не конструювати означення за зразком «бувший на нараді» й не замінювати його механічно. Так само пральна машина, якою вже користувалися, — «вживана пральна машина», а не «колишня пральна машина», бо останнє словосполучення означало б, що предмет перестав бути пральною машиною. У повідомленні про продаж напишіть «продаю вживаний велосипед», а для згадки про його власника до вас використайте «колишній власник велосипеда залишив запасний ключ».
Поруч із цією помилкою часто трапляється інша: замість «наступний» пишуть «слідуючий», переносячи іншомовну форму туди, де українською називають черговість, порядок або близьку майбутню подію. У розкладі буде «наступний потяг», у розмові про чергу — «наступний відвідувач», а в повідомленні про заняття — «наступний урок», хоча буквальний переклад може підштовхувати до іншого вибору. Спільна причина таких замін — звичка шукати зовні подібне слово, не перевіривши, як саме українська мова передає потрібний зміст у цьому реченні та ситуації спілкування. Для нашої пари перевірка проста: коли йдеться про людину, місце чи установу в їхньому давнішому статусі, пишіть «колишній», а для події після теперішньої обирайте «наступний».
В офіційному листі «колишній» не потребує складнішого замінника: «колишня працівниця бухгалтерії» звучить природно й повідомляє про минуле місце роботи без зайвих подробиць щодо причин звільнення. У побутовій розмові можна сказати «наш колишній сусід», а в історичній довідці — «колишній маєток», проте в обох випадках бажано, щоб із контексту було зрозуміло, що саме змінилося. Окремо зважайте на згадки про стосунки: слово «колишній» без іменника зрозуміле в неофіційній розмові, але в документах або новині краще точно назвати зв’язок — «колишній чоловік», «колишня партнерка». Перед надсиланням тексту знайдіть у ньому «бувший», визначте потрібний зміст і замініть його на «колишній» або перебудуйте речення: «людина, яка була присутня на зустрічі».
Приклади
Як запам’ятати. Пов’яжіть «колишній» зі словом «колись»: колись людина працювала у вашому відділі, а тепер працює деінде, тож у повідомленні про зустріч ви назвете її колишньою колегою. Для перевірки подумки розгорніть означення в коротке пояснення «той, що був раніше»: колишній офіс — приміщення, яке раніше було вашим офісом, колишній директор — людина, яка раніше керувала установою. Не застосовуйте цю підказку механічно до будь-якого предмета з історією використання, бо велосипед після першого власника залишається велосипедом і в оголошенні буде вживаним. Коли редагуватимете повідомлення, підкресліть подумки саме зміну статусу: людина вже не сусід, будинок уже не школа, приміщення вже не склад.
Перевірте себе
Перевірте себе: ви запрошуєте на зустріч людину, яка раніше очолювала вашу бібліотеку. Яке речення оберете для листа?







Поділіться враженням
Коментар публікується одразу після автоматичної перевірки. Не додавайте посилання, рекламу, погрози чи особисті дані. Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою, саму адресу не зберігаємо й не показуємо.
Завантажуємо коментарі…