«З’ясувати відносини» чи «з’ясувати стосунки»: як сказати доречно

Чому так

Коли між людьми накопичилися образи або залишилося щось недомовлене, українською доречно сказати «з’ясувати стосунки»: поговорити про взаємні претензії, наміри, очікування чи причини непорозуміння, щоб зрозуміти одне одного. Дієслово «з’ясувати» означає зробити щось ясним, зрозумілим, установити певні обставини; у цьому сполученні йдеться саме про те, що відбувається між людьми, а не про перевірку окремого факту. Стосунки можуть бути дружніми, родинними, близькими, напруженими або прохолодними, а сама розмова буває як спокійною, так і гострою. Наприклад, сусіди з’ясовують стосунки через постійний шум після ремонту, друзі — через порушену обіцянку, а колеги — через образливе зауваження, яке пролунало на спільній нараді перед іншими працівниками відділу.

Слово «відносини» теж належить до літературної української мови, тому викреслювати його з ужитку або виправляти за будь-якої нагоди немає підстав. Воно звичне в назвах суспільних, економічних, правових і політичних зв’язків: міжнародні відносини, виробничі відносини, майнові відносини, відносини між державами або між працівником і роботодавцем у юридичному викладі. Межа між двома словами не цілком непроникна: тлумачні словники фіксують у «відносин» також значення взаємин і стосунків між людьми, тож твердження, ніби це слово взагалі не може стосуватися людей, було б надто категоричним. У розповіді про особисту сварку, образу чи примирення природніше вибрати «стосунки», а в повідомленні про дипломатичні переговори залишити «відносини між країнами».

Звідки ж береться вислів «з’ясувати відносини», який так часто чути в розмовах і можна зустріти в повідомленнях про побутові конфлікти? Одне з джерел — звичка дослівно відтворювати іншомовний вислів, добираючи до кожного слова найближчий відповідник і не перевіряючи, як звучить ціле сполучення українською. Додатково збиває з пантелику те, що обидва українські іменники нормативні, мають близькі значення й справді перетинаються в уживанні, хоча не в кожному реченні замінюють один одного однаково вдало. Канцелярська звичка говорити про будь-які людські зв’язки як про «відносини» також підштовхує до такого вибору: офіційне звучання переходить у приватне листування, і звичайну розмову про образу описують мовою службового документа.

Правопис тут не встановлює окремого правила, за яким після дієслова «з’ясувати» можна поставити тільки один із цих двох іменників: питання стосується значення, сполучуваності та стилю, а не написання закінчень. Апостроф у слові «з’ясувати» потрібний після префікса з кінцевим приголосним перед «я», проте сам собою він нічого не вирішує у виборі між «стосунками» та «відносинами». Тлумачні словники допомагають перевірити значення кожного слова, а словники сталих висловів і рекомендації з культури мови — знайти звичне українське сполучення для конкретної ситуації спілкування. Для побутового вислову про розмову через взаємні претензії вибирайте «з’ясувати стосунки»; написане в чернетці «з’ясувати відносини» в такому контексті під час редагування замініть на нього.

У життєвих ситуаціях вибір залежить і від того, що саме ви хочете повідомити: назвати напружену розмову, домовитися про зустріч або лише перевірити якусь обставину. Фраза «нам потрібно з’ясувати стосунки» нерідко звучить як попередження про серйозну розмову, навіть коли мовець не збирається сваритися й прагне спокійно владнати давню суперечку. Для запрошення до доброзичливого обговорення можна висловитися точніше: «поговорімо про те, що нас непокоїть», «обговорімо наше непорозуміння» або «домовмося, як спілкуватися далі», не змінюючи змісту на офіційніший. Коли ж треба встановити, хто забрав посилку, переніс зустріч чи загубив ключі від під’їзду, з’ясовують обставини або причину події, а сусіда просто запитують, чи не бачив він ключів.

Поруч із цією парою часто плутають «відносини» та «відношення», хоча різниця між ними вже не зводиться лише до більшої чи меншої офіційності. «Відношення» доречне, зокрема, в математиці, коли йдеться про відношення однієї величини до іншої; натомість для оцінки людини чи її поведінки є слово «ставлення»: доброзичливе ставлення до новачка, уважне ставлення до відвідувачів. Близьке до «стосунків» слово «взаємини» також називає взаємні зв’язки між людьми: можна говорити про добрі взаємини в родині або про складні взаємини в колективі після зміни керівника. Проте для нашої ситуації достатньо звичного вислову «з’ясувати стосунки», а речення про новачка редагуємо так: «У колективі до нього добре ставляться».

Практична перевірка починається з простого запитання до речення: що саме тут відбувається і між ким, без огляду на те, яке слово здається поважнішим? Для заголовка про суперечку сусідів, повідомлення друзям або репліки в художньому діалозі підійде «з’ясувати стосунки», тоді як у матеріалі про співпрацю держав чи правове регулювання залишаються відповідні сполучення зі словом «відносини». Не потрібно механічно замінювати всі «відносини» на «стосунки» в цілому документі: така правка може пошкодити усталений термін або змінити потрібний авторові тон викладу. Перечитайте конкретне речення вголос: у побутовій сцені напишіть «після вечері вони з’ясували стосунки», а в новині про дипломатію — «країни відновили дипломатичні відносини після тривалої перерви».

Приклади