Звідки беруться метеорні потоки
Комета, наближаючись до Сонця, нагрівається й випускає струмені газу, а з ними — мільярди порошинок. Пил розтягується вздовж її орбіти в довгий шлейф, і що старша комета, то ширша й рівніша ця «пилова річка». Коли орбіта Землі перетинає шлейф, щороку в ті самі дні починається метеорний потік.
Персеїди залишила комета Свіфта — Таттла, Леоніди — комета Темпеля — Таттла, Оріоніди й Ета-Аквариди — знаменита комета Галлея: Земля проходить крізь її пил двічі на рік. Гемініди — виняток: їхній «батько» — астероїд Фаетон, що підходить до Сонця ближче за Меркурій і поступово втрачає речовину.
Як читати календар: пік, ZHR і радіант
Пік — момент, коли Земля проходить найщільнішу частину шлейфу. Міжнародна метеорна організація (IMO) дає його за всесвітнім часом, а ми переводимо на київський — з урахуванням літнього й зимового часу. Якщо пік припадає на день, дивитися варто в ніч перед ним і в ніч після: потоки зазвичай активні кілька діб, а найсильніші — Гемініди й Персеїди — добре помітні й за день-два до максимуму.
ZHR — це «паспортна» потужність потоку за ідеальних умов. Радіант — точка, з якої вилітають метеори. Що вище він над обрієм, то більше метеорів: коли радіант на висоті 30°, видно лише половину від того, що було б при радіанті в зеніті. Тому в календарі ми рахуємо висоту радіанта над Києвом для кожної години ночі.
Чому Місяць важить більше, ніж ZHR
Яскравий Місяць засвічує небо так само, як вогні міста: слабкі метеори зникають, лишаються тільки найяскравіші. Тому скромний потік у безмісячну ніч часто виглядає краще, ніж потужний — у повню. Ми позначаємо кожен потік кольором: зелений — Місяць не заважає, жовтий — заважає частину ночі, помаранчевий — світить саме тоді, коли радіант високо.
Найкращі години в календарі — це час, коли одночасно виконано три умови: Сонце опустилося нижче ніж на 12° під обрій і небо стало темним, радіант піднявся вище 20°, а Місяць зайшов або ще не зійшов. Якщо таких годин немає, ми показуємо найкращий час із Місяцем і чесно пишемо, що він заважатиме.
Головні потоки року
Зимою найщедріші Гемініди (середина грудня) і короткі, але сильні Квадрантиди на початку січня. Навесні — скромні Ліриди наприкінці квітня й Ета-Аквариди на початку травня, яких у наших широтах видно небагато через низький радіант. Улітку — найпопулярніші Персеїди в серпні: теплі ночі, багато яскравих метеорів, часто з довгими слідами. Восени — Драконіди, Оріоніди й Леоніди. Календар на цій сторінці охоплює всі ці потоки з листопада 2026 до грудня 2027 року.
Як підготуватися до ночі спостережень
Перевірте прогноз хмарності за день до піку й обирайте місце без ліхтарів, із відкритим небом. Візьміть розкладне крісло або каремат, теплий одяг, термос і червоний ліхтарик: біле світло на пів години «збиває» звикання очей до темряви. Телефон краще відкласти або ввімкнути нічний режим.
Дивіться не просто на радіант, а на ділянку неба приблизно за 40–60° від нього — там сліди метеорів довші. Наберіться терпіння: метеори приходять нерівно, буває кілька за хвилину, а потім десять хвилин тиші. За годину-дві навіть у місті вдасться побачити кілька яскравих «падаючих зірок».
Знадобиться камера або смартфон із ручним режимом і штатив. Ставте найширший кут, фокус — на нескінченність, витримку 10–20 секунд і чутливість ISO 1600–3200, а потім знімайте серію кадрів підряд годину чи довше. Більшість кадрів буде порожніми — це нормально: метеор потрапляє в кадр випадково. Наведіть камеру на ділянку неба поруч із радіантом і час від часу перевіряйте, чи не запотів об’єктив.