Ніка була впевнена у вірності чоловіка, але їй порадили перевірити його телефон

У призначений час він увійшов до кафе й одразу впізнав одного з трьох чоловіків за столиком. Заступник мера Бєлов — його часто показували в місцевих новинах. Саме його дружину, Світлану, Віктор перевіряв за завданням агентства. Вирішивши, що телефонував Бєлов, він попрямував до них.

Однак щойно він сів, як руку простягнув інший — найстарший, імпозантний чоловік.

— Борис Вікторович Бєлов. Дядько цього молодого чоловіка. Ви надали йому неоціненну послугу: відкрили очі на власну дружину.

Молодший Бєлов опустив погляд. Його ніяковість була помітна, і дядько поплескав племінника по плечу.

— Не ніяковій, за тобою вини немає. Я радий, що ти тепер вільний і зможеш зустріти гідну жінку. Але зараз поговорімо про інше.

З Віктора він якийсь час не зводив вимогливого погляду, потім скупо всміхнувся.

— П’ять років тому, коли племінник одружився зі Світланою, я вже знав, що вона за людина. Моя служба безпеки зібрала досьє. Але слухати мене він тоді не став.

Спостерігати за їхнім шлюбом, розповів Борис Вікторович, усі ці роки було боляче. Світлана не хотіла дітей, дозволяла собі не лише флірт, а й зради, а чоловік прощав їй усе. Тоді дядько й пообіцяв собі по-царському винагородити того, хто зуміє вивести її на чисту воду.

Дізнавшись про міське агентство, яке перевіряє подружню вірність, він звернувся туди з проханням доручити Світлану найкращому, найдосвідченішому фахівцеві. Коли робота закінчилася й йому надіслали відеозаписи, Борис Вікторович переконався, що Віктор чудово впорався зі своєю роллю. На записах він не підштовхував Світлану до розлучення, не обіцяв золотих гір і не освідчувався в коханні. Вона сама втратила голову й порвала з чоловіком, хоча знала, що він її кохає.

— Для мене ж ясно: їй знадобився новий шлюб! — вигукнув Борис Вікторович. — А племінник зрозумів лише після перегляду ваших зустрічей. Побачив, що вона сама намагалася розвивати цей роман, сама вирішила розлучатися. Вдячний вам, Вікторе. Ви зуміли показати йому все так, що сумніватися більше немає в чому.

Задоволено всміхнувшись, він додав, що тепер передає племінникові справи. Нові люди, великі цілі — часу тужити через розлучення в того, на його переконання, не залишиться. А йому самому треба виконати давню обіцянку: віддячити людині, яка позбавила племінника нікчемної невірної дружини.

— Агентству я вже віддячив, — сказав він. — Переказав солідну суму, щоб відкрили новий офіс. Корисною справою люди займаються, нехай продовжують. Тепер ваша черга, Вітю. Чого хочете ви?

Під уважним поглядом літнього олігарха Віктор розгубився. Майнула думка: отримати б від багатого дядечка Бєлова невеликий офіс для майбутньої фірми. Але вимовити таке, як йому здавалося, нахабне прохання він не наважився.

— Мені ж уже заплатили, — відповів він. — І добре заплатили.

Борис Вікторович задоволено розсміявся.

— Мені подобається скромність. Тільки ви даремно гадаєте, Вікторе, що я не навів про вас довідок. Знаю і про вашу маму — її нещодавно виписали після серйозної операції. І про те, що ви йдете з роботи, збираєтеся ремонтувати житлову й нежитлову нерухомість уже у власній фірмі. Тому хочу переказати вам гроші: на відновлення матусі й на розвиток справи. Цього достатньо?

На серветці з’явилася сума з кількома нулями. Віктор глянув на неї й закашлявся. Про таке багатство він навіть мріяти не смів.

— Не вважайте, що я грошима розкидаюся, — суворо провадив Борис Вікторович. — Орендуйте гарний офіс у центрі. У мене в місті багато ділових партнерів. Рекомендуватиму вашу фірму як надійну ремонтно-будівельну компанію, тож готуйтеся і до великих обсягів, і до дорогих замовників. Дивіться, не підведіть.

Віктор був приголомшений. Він відчував, що в його житті починається перелом: попереду наче відкривалася смуга везіння й добрих змін. Але навіть за всієї своєї впевненості він не очікував, що можливість почати власну справу виявиться настільки грандіозною та багатообіцяльною.

Додому він летів, уявляючи радість матері й дружини. Гроші несподівано знайшлися на все — і на її відновлення, і на його справу. Тепер можна піклуватися одне про одного, радіти життю й займатися улюбленою роботою.