Ніка була впевнена у вірності чоловіка, але їй порадили перевірити його телефон

З двома листування вже припинилося. Зате з Бєловою та ще однією жінкою розмови точилися повним ходом. Обом діставалися теплі слова та зізнання в добрих почуттях. Обом він писав, що сумує, що мріє про зустріч, коли можна буде посидіти за чашечкою кави.

Повернувши смартфон до кишені дорогого робочого костюма, Ніка сіла на кухні. Вона довго намагалася розібратися, що означають ці бесіди з незнайомими жінками, та пояснення не знаходилося. Тішила одна надія: через день вона побачиться з Оксаною, а та, можливо, зуміє хоч щось прояснити.

Наступний день Ніка цілком присвятила роботі. У бібліотеці вона затіяла перестановку стелажів, потім узялася за старі книжки й електронну картотеку. Хотілося відволіктися від болісних думок, не дати собі збожеволіти. Додому дісталася пізно, зморена. Чекати чоловіка з підробітку не було ані сил, ані бажання. Та й нерви здавали: Ніка боялася не витримати й почати з’ясовувати стосунки раніше, ніж збиралася.

Ще через день, після обіду, пролунав дзвінок Оксани.

— Я пів дня з Бєловою проговорила, інформації тепер море. Приходь, я чекаю на тебе в салоні.

За пів години схвильована, захекана Ніка сиділа перед манікюрницею. Та впевненості, на яку вона так розраховувала, в Оксани не було: та мала розгублений вигляд.

— Розповім усе, що дізналася, — почала вона, винувато опускаючи очі. — Тільки я сама вперше в житті нічого не можу зрозуміти. Кінці з кінцями не сходяться. Чи то старію й уже нюх утратила, чи то Бєлова бреше. Хоча на неї це не схоже.

Подальше звучало радше як фантастика, ніж як розповідь про життя знайомої людини. За словами Світлани, її новий обранець Віктор був одружений, мав дитину, але заради любові до неї готувався покинути сім’ю. Водночас він нібито мав величезні статки: йому належала велика будівельна компанія. Усе життя він мріяв, щоб дружина стала надійною помічницею, вміла вести справи й брала участь у розширенні бізнесу. Саме таку розумну, ділову жінку він і знайшов у Бєловій.

Оксана переказувала її слова далі. Віктор начебто мав намір вкладати гроші в закордонне будівництво хмарочосів. Самому з такими задумами не впоратися, потрібна людина, на яку можна покластися. Тому він і хотів бачити Світлану поруч — і у своїй компанії, і у власному житті.

— Загалом заяву на розлучення вона вже подала, — сказала Оксана, перевівши подих і пильно подивившись на Ніку. — Отримає свідоцтво про розірвання шлюбу й одразу піде працювати до Віктора. Зібралися якийсь незвичайний діловий центр будувати в Арабських Еміратах.

— Але в мого Віктора немає жодної будівельної компанії, — розгублено прошепотіла Ніка. — Я нічого не розумію. Ми навіть його матері на операцію грошей не можемо зібрати.

На цих словах пояснення раптом знайшлося. Відповідь увесь час була поруч — як же вона раніше не здогадалася! Ніка швидко звелася з місця. Тепер вона знала, що робити.

— Дякую тобі, Оксано, величезне, — сказала вона з усмішкою. — Ти мені дуже допомогла. Тепер я знаю, у кого питати про все інше.

На задньому сидінні таксі Ніка з подивом думала про власну недотепність. Вона прийняла за чисту монету і повідомлення в телефоні чоловіка, і безглузді плани обманутої Бєлової. Та ще дивовижніше було те, що навіть досвідчена, обізнана пліткарка Оксана попалася на нехитру вигадку тих, хто вигадав і влаштував це дешеве лицедійство.

За себе Ніці було соромно. Раніше вона високо оцінювала власний розум, вважала, що вміє критично ставитися до будь-якої інформації. А коли настав найвідповідальніший момент і треба було тверезо міркувати, голова відмовилася їй служити. Ледь не завела в глухі нетрі, хоча всі відповіді лежали на поверхні. Таку недогадливість Ніка вже ладна була назвати недоумством.

Зате тепер усе стало зрозумілим. Разом із поясненням повернулися спокій і колишня впевненість у чоловікові. Ніка раділа, що здогадалася, хай і з запізненням. Тільки пробачати Вікторові пережиті тривогу й страх утратити сім’ю вона не збиралася. За те, що він так жорстоко з нею повівся, вона збиралася відплатити йому тією самою монетою.

На кухні Ніка чекала на Віктора, вирішивши, що сьогодні вже неодмінно доб’ється пояснень. Син і свекруха давно заснули. Коли пішла друга година ночі, чоловік нарешті повернувся — ледве тримався на ногах від утоми, зате очі сяяли…