Відноситися чи ставитися: як правильно говорити про ставлення

Чому так

У виборі «відноситися чи ставитися» орієнтуйтеся на зміст: коли йдеться про вашу поведінку щодо людини або оцінку певної справи, найточніше дієслово — «ставитися». Воно передає і внутрішню позицію, і те, як ця позиція виявляється в конкретних діях: ви можете прихильно ставитися до сусідів, відповідально ставитися до роботи або скептично ставитися до обіцянок продавця. Після нього природно вживаємо «до» з родовим відмінком: до кого, до чого; характер ставлення уточнюємо словами «уважно», «байдуже», «серйозно», «з повагою», «з недовірою». Наприклад, адміністратор уважно ставиться до відвідувачів: вислуховує прохання, спокійно відповідає на запитання й допомагає знайти потрібний кабінет навіть наприкінці робочого дня.

Звідки ж береться «добре відноситися», яке можна почути навіть у ввічливій розмові або прочитати в діловому листі від цілком досвідченого працівника? Один із чинників — вплив іншомовного відповідника: у мові-джерелі одне дієслово охоплює кілька значень, для яких українська має різні відповідники, залежно від конкретної ситуації та змісту всього речення. Під час механічного перекладу людина замінює звучання слова, але залишає чужу звичку поєднувати його з усіма тими самими поняттями, зокрема з оцінкою поведінки щодо інших. Додатково збиває з пантелику знайомий український іменник «відносини», проте сама спорідненість слів не означає, що будь-яке утворене від них словосполучення буде найвлучнішим у повідомленні, заяві чи звичайній розмові.

Водночас оголошувати слово «відноситися» неіснуючим або забороненим у всіх без винятку випадках було б неточно: воно зафіксоване в українській лексикографії, зокрема в давніших тлумачних словниках. Там можна знайти й уживання, близькі до «ставитися», тому випадково побачений словниковий приклад не обов’язково є друкарською помилкою або свідченням того, що словник укладено недбало. Однак словники відбивають мовну практику різних періодів, а для нейтрального відредагованого тексту мовні порадники рекомендують розрізняти значення й говорити «ставитися», коли описуємо ставлення. У листі до клієнта, характеристиці працівника, шкільному творі чи дописі установи вибирайте прозорі формулювання: «чуйно ставиться до людей», «сумлінно ставиться до обов’язків», «критично ставиться до неперевірених повідомлень у мережі».

Окрема ділянка вживання «відноситися» — математичне відношення величин, де описують не почуття чи поведінку, а кількісне співвідношення між значеннями, які порівнюють у задачі або під час обчислень. У такому контексті дієслово «ставитися» було б недоречним, адже довжина відрізка не виявляє поваги до іншої довжини й не оцінює її прихильно, критично чи байдуже. Для читача без спеціальної підготовки зміст іноді простіше передати іменником «відношення» або дієсловом «співвідноситися», якщо вони точно відповідають тому, що потрібно пояснити в конкретному реченні. Отже, редагуючи текст, не запускайте суцільну заміну одного слова іншим: у поясненні до математичної задачі спершу перевірте зміст формули й те, які саме величини автор порівнює.

Не кожне нематематичне «відноситися» треба виправляти саме на «ставитися»: спочатку з’ясуйте, чи взагалі в реченні є чиясь оцінка, емоція або поведінка щодо людини чи справи. У вислові «Цей лист відноситься до нашої попередньої розмови» точнішим буде «стосується», адже повідомлення пов’язане з темою розмови, а не демонструє до неї певне ставлення. Коли ж у шкільній відповіді кажуть, що дуб «відноситься до листяних дерев», природна заміна — «належить до листяних дерев», бо йдеться про зарахування рослини до певної групи. Так само в робочому листуванні пишіть «Це питання стосується доставки», а в описі книжкового фонду — «Це видання належить до довідкової літератури»: у кожному випадку дієслово називає конкретний зв’язок.

Для повсякденного спілкування зручна перевірка — запитати себе, чи можна уточнити вислів словами «з повагою», «зі співчуттям», «із підозрою» або «з розумінням» без зміни основної думки речення. Коли така підстановка природна, вам, найімовірніше, потрібне «ставитися»: до нового колеги можна ставитися приязно, до чужого прохання — уважно, а до обіцянки миттєвого заробітку — з обережністю. Іноді ще точнішим буде інше дієслово, яке прямо називає дію або почуття: замість «добре ставиться до тварин» можна написати «дбає про тварин», якщо людина справді їх годує та лікує. Проте це вже уточнення змісту, а не обов’язкова заміна: у повідомленні про притулок цілком доречно попросити відвідувачів спокійно й лагідно ставитися до наляканих собак.

Схожий принцип працює з парою «рахувати» й «вважати»: гроші рахують, а пропозицію вважають вдалою, хоча під впливом іншої мови ці дієслова теж можуть помилково міняти місцями. Так само розрізняємо «ознайомити» й «познайомити»: працівника ознайомлюють з інструкцією, натомість нового колегу знайомлять із командою, і вибір залежить від конкретної дії, а не від подібності звучання. Правопис регулює написання слів та інші правописні питання, проте вибір між близькими дієсловами за значенням перевіряють насамперед за тлумачними словниками й рекомендаціями з культури мови. Тому для звичайного прохання, відгуку чи пояснення власної позиції беріть «ставитися» й одразу уточнюйте, як саме: «прошу уважно ставитися до особистих речей пасажирів у салоні автобуса».

Приклади