Мати потай влаштувалася прибиральницею до нареченого доньки, а він вигнав її з кабінету, не впізнавши майбутню тещу

Артем намагався стримувати тріумф, але виходило погано. Від можливості враз розбагатіти він аж сяяв. Тетяна цього не бачила й досі пояснювала батькам, який у неї шляхетний наречений.

— А чи не подивитися нам фотографії? — запропонувала Оксана. — Таня своїх дитячих знімків не любить, я знаю, але традицію порушувати не можна. Артем має як слід познайомитися з майбутньою дружиною.

— Ви точно змовилися! — Тетяна зморщила носа. — Добре ж сиділи. Давайте обійдемося без альбомів? Я вас не впізнаю.

— Дитинко, нареченого єдиної доньки не щодня зустрічаємо, — усміхнувся Павло.

— Зараз принесу, — засміялася Оксана. — А ви поки поставте щось приємне. Мені цей джаз уже набрид.

За хвилину на дивані лежали альбоми з дитячими фотографіями. Артем спершу розглядав їх із цікавістю. Тетяна теж перестала сердитися, приєдналася до нього й почала пояснювати, де й за яких обставин зроблено кожен знімок.

— Я кивну — увімкнеш ось цю пісню, — шепнула Оксана чоловікові на вухо. — Зараз сяду до них, будемо розмовляти. А ти в потрібну мить натиснеш кнопку й голосно оголосиш, що нарешті послухаємо музику, яка справді того варта.

— Що за дурницю ти вигадала? — розгубився Павло.

— Скоро зрозумієш. — Вона цьомкнула його в щоку й підлетіла до дивана.

— Ой, тільки подивіться на Тетяну тут! — Оксана голосно розсміялася, вказуючи на фотографію. — Старша група дитсадка, їх на клумбі з ротиками фотографували. Фотограф звелів обережно обійняти квіточку, а Тетянка вчепилася, наче ланцюгового пса тримає. А обличчя яке хиже! Років шість їй тут. Як ти примудрилася всю клумбу з корінням не повиривати, доню?

— Та не пам’ятаю я вже, мамо! Перестань мене ганьбити, — засміялася Тетяна й поквапилася перегорнути сторінку.

Фотографії змінювали одна одну. Краєм ока Оксана побачила, як Артем позіхнув. Цікавість він утратив, але й далі сидів над альбомом: належало бути ввічливим і бездоганно виконувати свою роль.

— А це ще хто? — вигукнула Тетяна на черговій сторінці.

Там усміхалася Іра — та сама співрозмовниця Артема, з якою він розмовляв напередодні.

— Що за дивні фотографії? — продовжила Тетяна. — Наче з комп’ютерного екрана перезнімали. І тут іще…

Артем глянув і зблід. Спробував відібрати альбом, але Тетяна вже перегортала сторінки. За одним знімком Іри йшли інші, а далі вона побачила її разом зі своїм нареченим.

— Артеме… Що це? — з жахом прошепотіла дівчина. — Мамо, звідки в тебе ці фотографії?

Оксана переможно всміхнулася й кивнула Павлові.

— Мабуть, нарешті послухаємо музику, яка справді того варта, — усміхнувся він.

Замість джазу з динаміків почулося шипіння. Потім залунав голос Артема: він пояснював співрозмовниці свій план. Сам Артем зблід як полотно й утиснувся в диван. Тетяна повільно повернулася до нього, дивлячись із цілковитим нерозумінням.

— Що тут відбувається? — ледве вимовила вона.

— Мені б теж хотілося зрозуміти, — відповів він, неспокійно шукаючи вихід.

— Невже? — Оксана легко підвелася. — Як на мене, тобі якраз усе зрозуміло. Учора я прибирала твій кабінет і записала цю розмову. А зберігати фотографії дівчини на робочому комп’ютері, та ще й у папці для знімків коханої, було не надто розумно.

— Ви?.. То це були ви? — сіпнувся Артем.

— Я, — розсміялася вона. — Не впізнав прибиральницю?

— Якого біса! — Він схопився з дивана й кинувся з кімнати.

— Вважав себе найрозумнішим? — Павло став у нього на шляху. — Вирішив пошити в дурні й доньку нашу, і нас? Не вийшло. Ходімо поговоримо без свідків.

Він владно взяв Артема під лікоть і вивів із вітальні.

— Мамо, що все це означає? — Тетяна хотіла кинутися за ними, але Оксана зупинила її.

— Боюся, я недаремно тривожилася через твій вибір, — гірко зітхнула вона. — Таню, нам із тобою треба поговорити.

Розрив Тетяна перенесла стійко. Замикалася в себе, плакала, але через пару днів вийшла з кімнати й пішла на заняття, ніби нічого не сталося. Про Артема більше не згадувала.

Оксана знала: він звільнився й поїхав до рідного міста. Можливо, там на нього чекала Іра. Навівши довідки про дівчину, Оксана з’ясувала, що вони зустрічалися ще зі школи. Ірина крутила Артемом як хотіла. Мріяла про гарне життя, але життя все не складалося, а їй завжди було мало, хоч як він намагався виконувати її примхи…