Настя приїхала до офісу зробити чоловікові сюрприз, але її повели до іншого керівника

Якось дорогою на заміський пікнік він пригальмував біля бізнес-центру.

— Ти мене в машині почекаєш? — спитав Михайло з усмішкою. — Треба ненадовго на роботу забігти.

— А де ти працюєш? — пожвавішала Настя.

— Бачиш вивіску «Лідер консалт»? Це ми. На третьому поверсі вікна.

— А які саме?

— Усі. Увесь поверх наш. Я скоро.

Він швидко поцілував її й зник за скляними дверима. Настя залишилася в машині, хоча їй страшенно хотілося побачити не лише вивіску й вікна, а й саму компанію, у якій працював її коханий чоловік. Можна було попроситися з ним. І все ж вона вирішила, що наполягати поки зарано. Він приведе її до співробітників, і йому доведеться якось пояснити, хто вона. Настя сама ще не знала, як би їй хотілося, щоб він її відрекомендував. Перш ніж іти разом із ним знайомитися з його роботою, треба було хоча б у цьому розібратися.

Тепер вона навіть раділа, що Руслан покинув її так різко й остаточно. Він був зеленим юнаком із великими татовими грішми, а поруч із нею тепер — власник власної справи. Судячи з його одягу, манер і автомобіля, справа йшла успішно.

Про колишні прикрощі Настя згадувала дедалі рідше. Зате дедалі частіше уявляла, як вони з Михайлом житимуть далі. Ці мрії були солодкими, сповненими надій; у них вона злітала все вище.

На землю її повернули дві темно-бордові вертикальні лінії на тесті.

До цього вона нічого не помічала. Перевірилася радше за звичкою: коли була з Русланом, робила тести постійно й щоразу сподівалася, що вагітності немає. Так і виходило. А тепер, коли вона найменше чекала, усе виявилося інакше.

Настя запанікувала. Вони знайомі лише півтора місяця. Для вагітності цього достатньо, але що подумає Михайло? А раптом вирішить, що вона навмисне, щоб прив’язати його? Спробуй потім поясни, що нічого такого вона не замислювала.

Від наступної думки її пройняв холодний піт. Дитина могла бути й від Русика — після тієї, останньої ночі. Тоді їй здавалося: ось воно, справжнє кохання, якщо обом так добре. Мабуть, від цього спогаду зараз і стало зле. Згадалося ще, що за все добре доводиться розплачуватися. Вочевидь, настала черга платити — за щастя з Михайлом чи все-таки з Русланом.

Повернувшись із роботи, Михайло відразу помітив її стан.

— Люба, що сталося? Чому в тебе очі на мокрому місці?

Настя здивувалася його чуйності. Невже видно, що вона плакала? Вона спробувала всміхнутися.

— Усе гаразд, Мишку. Тобі здалося.

— Ні, я ж бачу, — відповів він, хитаючи головою.

— Настрій сьогодні сумний, от і все.

Обдурити його не вдалося, але справжньої причини Настя поки розкривати не збиралася.

— Тоді будемо поліпшувати настрій. Вина вип’ємо, комедію ввімкнемо?

— Не хочеться. — Від згадки про вино вона внутрішньо здригнулася. — Може, краще музику послухаємо? Зробимо сендвічі, гарячий шоколад.

— Чудова думка! — радо погодився Михайло й заходився телефонувати до служби доставки.

— Не треба, сама приготую. — Настя підвелася з дивана. — Мені сьогодні хочеться самій.

— Господинько ти моя! — Він підійшов і обійняв її. — І красуня. Щодня дедалі гарніша. Навіть коли сумуєш. Хоча, правду кажучи, мені більше подобається, коли ти весела.

Через пів години закуски й шоколад були готові. Настя забралася на диван із ногами, вмостилася біля коханого й пила маленькими ковтками. Відомий співак співав так, що його голос заворожував.

Уранці, дочекавшись, коли Михайло поїде на роботу, вона вирушила до гінекологині.

— Вагітність є, — підтвердила лікарка. — Зараз дам вам направлення.

— А якщо я хочу перервати? — невпевнено запитала Настя.

Гінекологиня зневажливо подивилася на неї й зітхнула.

— Для цього є серйозні причини?

— Думаю, є. Я не працюю, не заміжня. За що мені утримувати дитину?

— А її батько?

— У нього якраз усе добре, свій бізнес, — відповіла Настя, мимоволі всміхнувшись на думку про Михайла.

— Одружений?

— Ні, звісно. Ми разом живемо.

— Тоді я не розумію ваших труднощів. Ви молода, здорова, саме зараз і народжувати. Сама вагітність про це не просто говорить — кричить.

— Ми ж не збиралися… Не обговорювали цього. Я йому навіть про тест іще не сказала.

— Отже, час сказати й обговорити. Не самим же нам, жінкам, за все відповідати. Тиснути на вас не буду, про можливі наслідки переривання теж не розповідатиму, самі в мережі прочитаєте. Ось що: подумайте тиждень. Гаразд, десять днів. Поговоріть із партнером і вирішіть — сама чи разом із ним, як вам завгодно. Потім прийдете до мене. Домовилися?

— Так, дякую вам, — кивнула Настя…