Оксана не прийняла наречену сина, але через роки зустріла її в лікарняному коридорі

Водночас її тривожила недосвідченість Леоніда. Довкола заможних і успішних молодих чоловіків завжди вистачало дівчат, готових скористатися ними, втягнути в неприємну історію або обманом заволодіти їхніми грошима. Про подібні випадки розповідали знайомі, їх показували в новинах. Оксана часто переказувала синові такі історії, сподіваючись, що він мотатиме собі на вус і не дозволить комусь упіймати себе на гачок.

Одного разу Артем попередив матір, що запросив на сімейну вечерю свою дівчину Дарину. Стосунки в них, як він дав зрозуміти, були серйозні — справа йшла до весілля. Оксана, яка ще недавно мріяла про невістку, розгубилася: усе сталося надто швидко. Закоханий і трохи розгублений вигляд сина підтвердив її побоювання краще за будь-які слова.

Оксана взялася розпитувати, де Дарина навчалася, ким працює і хто її батьки, але Артем лише загадково усміхнувся.

— Усе дізнаєшся при зустрічі. Якщо я зараз почну розповідати, ти все одно не зрозумієш. Тобі треба самій її побачити, поговорити з нею. Вона особлива.

До вечері Оксана готувалася так старанно, наче мало відбутися свято. Накрила розкішний стіл і навіть купила собі нову сукню. Роман добродушно посміювався з дружини, хоча з нього було видно: знайомство з обраницею Артема хвилює і його.

Коли Артем увів Дарину до дому, в Оксани від першого погляду аж серце впало. Дівчина виявилася невисокою, худенькою, майже непомітною — сіра мишка. На ній була недорога сукня, зате сумка й туфлі — відомих марок. Оксана відразу вирішила, що син купив їх Дарині. Дівчина трималася тихо, з боязкою усмішкою, і це лише зміцнювало Оксану в її підозрах.

Дарина трималася скромно, навіть скуто, і дивилася на господарів дому з боязкою усмішкою. Тиха, добра, зворушлива — саме такою вона намагалася здаватися, вирішила Оксана. Артем, звиклий до яскравих, ефектних, примхливих дівчат, звісно ж, попався. Дарина обрала безпомилкову принадку й чудово знала, чим привабити такого чоловіка.

— Ласкаво просимо, — промовила Оксана з усмішкою, яка коштувала їй чималих зусиль, і запросила всіх до столу.

За вечерею з'ясувалося, що Дарина виросла в селі й рано осиротіла. Дім її родини спалахнув, мов сірник; батьки загинули, ніхто не врятувався. Самій Дарині пощастило лише тому, що тієї ночі вона гостювала в сусідської подруги. Після пожежі дівчинка опинилася в дитячому будинку.

Там помітили її здібності до хімії та біології, допомогли вступити до медичного коледжу. Дарина закінчила його з відзнакою й тепер працювала медсестрою в місцевій лікарні. Про свою професію вона розповідала з таким живим блиском в очах, що Оксана на короткий час відчула до неї і симпатію, і жаль.

Та Оксана відразу не дала жалю взяти гору. Вона наказала собі міркувати тверезо. У Дарини не було ані грошей, ані житла, ані близьких, на підтримку яких можна було розраховувати. Робота — важка, зарплата — маленька, а бодай якихось помітних перспектив Оксана для неї не бачила. Зате прагнення в таких дівчат, думала вона, часом бувають непомірними: хочеться гарного, безтурботного життя, а досягти його самій важко. От Дарина й знайшла недосвідченого Артема, вирішила Оксана. Вийде за нього, отримає права на майно й гроші — і досягне свого. Такі дівчата, на її думку, чудово знаються на законах.

Увесь вечір вона стримувалася, не бажаючи влаштовувати сцену при синові. Будь-який відкритий випад міг усе зіпсувати й зіграти на руку спритній Дарині, яку Оксана, як їй здавалося, бачила наскрізь. Та щойно молоді пішли, витримка скінчилася.

— Цієї мерзотниці в нашій родині не буде.

— Чому? — Роман здивувався цілком щиро. — На мою думку, Дарина — хороша дівчина. Артем буде з нею щасливий.

— Ти нічого не розумієш. Його треба рятувати! Він уже про весілля говорить. Яке весілля? Ти уявляєш, якою це буде помилкою?

— Послухай, адже твоя власна історія була схожою. Колись ти була на місці Дарини, і батьки Святослава думали про тебе приблизно те саме.

— Навіть не порівнюй нас. Я навчалася, гарувала й усього досягала сама. А ця вертихвістка влаштувалася на пів ставки в лікарню й не напружується. Їй не потрібні ані самостійність, ані праця. Вона хоче в'їхати в гарне життя на шиї Артема, а потім залишити його без нічого. Такі дівиці це вміють.

Оксаною володіли образа й злість. У віці Дарини вона водночас працювала, навчалася й ростила дитину, не розраховуючи ні на чию допомогу. Роман увійшов у її життя значно пізніше, коли вона вже багато чого досягла. Він був нагородою долі, а не способом отримати все відразу…