Повертаючись від свекрухи, Лариса побачила світло в порожній квартирі

Підозріло дивитися на Дениса Галина почала ще під час знайомства. Перед Новим роком вона вибирала собі обновки в торговельному центрі й ніс у ніс зіткнулася з донькою та її коханим. Відступати Ірині було нікуди.

— Мамо, це Денис. Денисе, познайомся з моєю мамою, Галиною Андріївною.

— Радий познайомитися, — всміхнувся чоловік, на вигляд помітно старший за саму Галину.

Вдома вона влаштувала доньці прочухана.

— Тобі молодих мало? З якимось старим зв’язалася!

— Не кричи, мамо. У вас із татом теж різниця була чимала.

— Наші сімнадцять років із твоїми тридцятьма не порівнюй!

— Між нами не тридцять.

— Нехай двадцять п’ять.

— Тільки я собі чоловіка обираю, не ти. Чого ти розкричалася? Що мені з ровесника, в якого за душею ні гроша?

— А в цього що за душею? Колишні дружини, аліменти й борги?

— Це вже не твоя турбота.

— То тобі гаманець потрібен?

— Звісно. Я не збираюся все життя метатися з квартири, яку здають на літо заради приробітку, на дачу. Тут за кожним парканом цікаві очі, тільки й розмов, що про сусідів.

— Отже, ось як! Між іншим, я для тебе стараюся.

— Мамо, цю легенду сусідам розповідай, мені не треба. Для себе ти стараєшся. Татову пенсію платити перестали, а жити на щось треба. Ти ж жодного дня не працювала. Зате тепер і нову сукню є за що купити, і хлібець ікрою намазати.

Галину нелегко було вразити словами. Зате тепер вона переконалася: донька розуміє, чого хоче, й діє навмисно. Її навіть охопила дивна гордість — Ірочка перейняла материнську підприємливість.

Сама Галина вийшла заміж за товариша по службі свого батька. Тоді вони жили у військовому містечку, і молодій дівчині раз у раз траплялися статні офіцери у формі: одні забігали до начальства по документи, інші просто заходили посидіти й випити. Батьки були проти раннього шлюбу доньки. Але майбутній зять зумів умовити її батька, а той — матір, пообіцявши, що найближчі пару років молоді дітей не планують.

Бездітними вони прожили близько десяти років — утім, це вже були дрібниці. Після народження Ірини її немолодий батько прожив недовго: помер від інфаркту просто в гарнізоні. Оскільки смерть вважалася такою, що настала під час виконання службових обов’язків, непрацюючій вдові й дитині призначили непогану військову пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

З донькою Галина перебралася до батьків. Ті на той час залишили службу й оселилися в місті. Згодом їх не стало; від них лишилися простора квартира й дача. А коли виросла Ірина, припинилися й пенсійні виплати.

Працювати Галина не хотіла, та й особливих умінь у неї не було. Тоді вона обміняла батьківську квартиру на дві невеликі. Улітку мати з донькою перебиралися на дачу, а житло в місті здавали подобово. Грошей, отриманих за сезон, вистачало, щоб після постояльців зробити косметичний ремонт, а потім спокійно прожити до наступного літа.

Ірина після школи закінчила курси, стала бухгалтеркою. Працювала переважно вдома; якщо рідкісна поїздка до міста затягувалася допізна, ночувала в подруг і поверталася на дачу наступного дня.

Траплялися проміжки, коли колишні мешканці вже з’їхали, а нові ще не з’явилися. Галина користувалася ними, щоб вибратися на стрижку й по крамницях. Щойно знаходилися охочі зняти квартиру на дві ночі, передавала ключі й їхала назад.

Уперше побачивши машину, якою літній ловелас приїхав по Ірину, Галина замислилася: може, донька міркувала не так уже й хибно. Сам Денис відразу заявив, що дачного життя терпіти не може й ані на город, ані на господарство не зазіхає.

Чудово, вирішила вона. Коли Ірочка остаточно його охмурить, вони з донькою вдвох розберуться, що далі.

Заважало одне: усамітнитися закоханим не було де. Обидві квартири здавалися. Денис розлучався, жив у найманій кімнаті в комуналці й сподівався розміняти спільне з колишньою дружиною житло. Галина навіть підозрювала, що з Іриною він зійшовся як постоялець — коли та віддавала ключі від однієї з квартир.

І тут пощастило: Світлана Петрівна власноруч передала дівчині ключі від квартири й попередила, що сина з невісткою не буде ще два дні.

Перш ніж повернути в’язку, Ірина зробила дублікат. Після цього варто було Ларі з Максимом приїхати на дачу, як вона терміново кликала Дениса, і вони вирушали проводити час у чужій квартирі. Галина стежила за сусідньою ділянкою: машина Максима виїжджала — донька отримувала попередження…